|
|
|
 |
|
|
|
смеркає...
НЕСТОР
|
|
Смеркає.
Сонце падає
за гори.
А я,
лиш тiльки вечiр
на порiг,
Ввiрвусь в вiкно,
ледь сколихнувши
штори,
I тiнню сяду
коло
твоїх нiг.
А зранку з губ
ти злижеш
моє iм\'я
I, може,
пригадаєш
дивний сон:
Як, вкравши
поцiлунок,
полетiв я
До iнших
незачинених
вiкон... |
|
|
|
|
© Copyright: НЕСТОР, 2005
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
Сміливо.., вишукано.., екстравагантно...
останні рядки викликають посмішку, мабуть, схожу до тих, що викликав Дон Жуан...
проте - грація...
Тетяна Зімбіцька - 2006/01/27 22:25 »
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
