Тихенько капає зі стріхи капелька водички,
Сніжочок, таючи, струмочком потіка
І в кожної прохожої людини,
Усмішка на обличчі промилька.
Краса весни пронза моє серденько,
Рядки вірша сповняє цим надхненням,
Мелодію в душі, як на струні, ігра
Й тихенько за вікном, на розмах весь буя.
|
|
