|
|
|
 |
|
|
|
"Якби я вміла чаклувать..."
КатЯ Маріненко
|
|
На мітлі я люблю літати,
В безхмарну далечінь мчати.
Відьмою я хочу стати,
Лиш забажаю-вже мати.
***
Я б Майстра свого шукала,
Знайшла та й горя не знала.
Я б без Воланда його врятувала,
Все життя від депресії лікувала.
***
Я б його берегла і кохала,
Казку нам начаклувала.
Шабаші б назбирала,
Добрими силами керувала.
***
А ще б цвіт папороті шукала,
Всі отрути здолала.
Мрії я б не малювала-
Одразу втілювати стала.
***
Якби я вміла чаклувать,
Я прошу лиш можливість дать...
Може зло ми зумієм здолати,
Якщо всі сили до купи зібрати.
***
Чарівної палички не маю,
Магії чинити незнаю.
Мантію безпоміщності назад одягаю,
Без Майстра страждаю.
***
На жаль мітла моя не літає,
І ВІН сердешний зникає.
Вночі не спить,життя не має,
Бо самотність безповоротно вбиває. |
|
|
|
|
© Copyright: КатЯ Маріненко, 2007
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
;) так. даю установку. не падати духом.
Чому у всіх віршах одна і така сумна тема, той коханий (хай йому грець), що осліп і оглух...
...ага, ще - Всі жінки відьми - від природи, просто не треба це сприймати прямо буквально.
СергійЧереп - 2008/01/13 00:41 »
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
