Гонима я густим і темним лісом,
Немов пекельним,страшнечим бісом.
Бігом душу до болю натираю,
Звязок з реальністю втрачаю.
***
Біжу я,панацею ангелам шукаю,
Врятувати їм життя я бажаю.
Проти течії мені не пропливти,
По океанам так просто не пройти.
***
Не хочу я чути якісь каяття,
Знаю, не дам вам вмерти музи життя.
Ангели,ангели,що ж то робити?
Доста вже було долю сварити...
***
В социумі я важелів не маю,
Сенс в боротьбі все більше втрачаю.
Та знаю я певне тільки одне,
Що б не було вас не покину ніде.
***
З ангелом на плечі усі задачі розв'яжу,
Все зло в міцну мотузку пов'яжу.
Вічний храм сподіваюсь збудую,
Там я наше щастя від ворогів замурую.
***
Там спокій серця відчую,
Там спів солов'їний почую.
Голубом пірнем у безхмарну даль,
Розвієм ми ангелам всю їх печаль. |
|
