На паперовій дорозі стоїть залізний автомобіль І важкі руки лягли на кермо Ще мить - двигун зареве і колеса викинуть з-під себе дрібний гравій Я стою на цій паперовій автостраді і сміюсь. Моє тіло розпростерте в повітрі стелиться маревом. Віє вітер. Вітер щасливий,зловмисник, гарний втікач. Я зачиню взимку вікна Хай він поспить, відпочине. Моє зимове мешкання. Я забув, де я стою.
