|
|
|
 |
|
|
|
Безсоння
Тетяна Левицька
|
|
Побалакай із нею тихо, спокійно,
Пошепки щось намалюй,
Пригорни до грудей, мов дитятко покірне,
Ніжністю втіш, поцілуй.
Спокуси поцілунком вуста нетерплячі,
Бач, вони листям тремтять,
Зашаріються полум’ям щоки гарячі,
А мрії у рай полетять.
Навіщо кличуть думи знеболені,
Творять в уяві казки,
Скоро вже ранок… вони такі стомлені,
Та не можуть притулок знайти.
Рвуться на волю в замріяне поле,
Лоскочуть болісний сум.
Не залишай, приречена доле,
Зненацька сполоханих дум.
Не збуджуйте, думи, спокій дівчини,
Дайте забутись на мить,
Хай відійде гіркота калини
Із серденька, хай вона спить.
|
| Інші твори автора: |
| До храму |
| Ясеновий Романiв |
| *** |
| Муза |
| Свiтло |
| Поэзия |
|
Долю пишуть небеса |
| Хитрий пес |
| Iдеальне пограбування |
| Поцілунок |
| Вiдлига |
| Ничья |
| Озеро любові |
| *** |
| Птах |
| Сосед |
| Сiмейнi вади |
| Не судилось |
| Випадок у метро |
| Побачення |
| Любов у кулачках |
| Коштовний свiт |
| Запрошення |
| Якби я знала |
| Бабин Яр |
| Откровение |
| Сон |
| Гумореска Про дієти |
| Вспомни |
| Спи, моя донечко |
| Моя Україна |
| Сповiдь |
| Татьяна |
| В услуженье сатаны |
| Валентинка |
| Родич |
| До щастя |
| Годi тобi, мамо! |
| Гумореска Сварка |
| Бусинка |
| Зарплата |
| Блудный муж |
| Правда про матір |
| Прощание |
| Ой, Люба, Люба |
| Реквием |
| Чайка |
| Меланхолия |
| "Любила, не стыжусь признаться..." |
| Дзеркало душі |
| Лише музика |
| Стихійне лихо |
| "Чому ж я плачу, а немає сліз?" |
| Агонія |
| "Не кажи, що назавжди її розлюбив..." |
| "Розкажи мені, сестро..." |
| "Ой, та чужа хата..." |
| "Так було в інших, і так буде в нас..." |
| Ніколи не пізно кохати |
| Романів |
| Я так люблю Україну! |
| Інша |
| Красунечка |
| Сумління |
| Дорога до мами |
| Шалений рай |
| Щаслива |
| "Матінко моя, не наснись журбою..." |
| Я не вийшла з народу, я сама є народ! |
| Про пісню |
| Не фліртуй, красеню, краще тікай |
| Рабиня |
| Пустоцвіт |
| Ще далеко до зими |
| Не залишай мене на самоті |
| Пристрасть |
| Не вій смуту в моє серце |
| Пуп’янок надії |
| Нема притулку |
| Втрата |
| Його нема... |
| Намріяний птах |
| "Я хочу сховатись в тумані..." |
| Сльози – ліки |
| "Зозуля літа нарахує мені..." |
| Схаменись! |
| Від серця до серця |
| Сльози |
| Музика чистої правди |
| Навчи мене жити |
| Казка |
| Сопілочка |
| Крадене щастя |
| Подарунок |
| Розлука |
| Все для тебе |
| Дзвони |
| Розчарування |
| Небо спокутує жалі |
| Колодязь сліз |
| Квітка |
| "Вы знаете, что я еще жива..." |
| "Мы распускаемся весной..." |
| Помолись за мене |
| Колискова |
| Доля-дорога |
| Накуй, зозуленько |
| "Я режисер своїх надуманих рядків..." |
| Мобільний монолог |
| Люлі-люлі |
| Бур’яни |
| Мати |
| Батькова могила |
| Світлиця |
| Там все моє |
| У садочку |
| Зустрічай весну |
| І хто краще знає |
| "Кохала тебе ні за що, просто так..." |
| Мінлива натура |
| Диригент |
| Десь посередині |
| Не зволікай |
| Матері |
| Зоряна дорога в пекло |
| Каяття |
| Дивна казка |
| Спогад |
| Відпусти |
| Мандри |
| Весна |
| Рідна домівка |
| У чому річ? |
| Пізня квітка |
| Так судилось |
| Зрада |
| Дівчина-пора |
| Залишаю тобі |
| Замерзлі почуття |
| "Як шкода, коханий..." |
| Дикі гуси |
| Де ти, сину? |
| Цвинтар |
| *** |
| Батькові |
| Закони потойбіччя |
| А ти ж казав |
| *** |
| "Якби вас не було, я б іншою була..." |
| Чуєш, не мовчи |
| Валіза |
| Подивись: я іду! |
| Іржавий світ |
| "Мої вірші омиті чистими сльозами..." |
| "Я не писала стільки літ..." |
| Горіла хата |
| А вони не йдуть |
| Вмирала мати |
| Віддзеркалення |
| Горе-хатина |
| Я п’ю весну |
| Всесвіт дитинства |
| На світі є такі місця |
|
|
|
|
© Copyright: Тетяна Левицька, 2007
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
Последняя строфа просто поразительно хороша!
Все доброго, Танюша.
Олександр Гладкий - 2009/01/13 11:09 »
|
| ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
| |
|
Спасибо, Саша. Мне тоже нравится этот стих. Очень рада, что ты его прочел.
Жму тебе руку, сердечно, Таня
Тетяна Левицька - 2009/01/13 22:20
|
|
|
|
Таня-Танечка-Танюшенька!!!
Вы не только Поэтесса!
Вы - Волшебница!!!
Я чуть-ли не каждый день читаю-перечитываю это Ваше стихотворение!
Так здоров переживать Ваши чувства снова и снова!
И хоть немножко быть к ним причастным!
Я стихи пишу редко. Мой мир - лирическая проза.
Я с удовольствием поделюсь своими литературными откровениями с Вами.
Но, только с Вами. Оставьте, пожалуйства свой электронный адрес.
Что касается стихов... Вот несколько строчек моего признания в любви к... Киеву.
Київ осінній, мов пізнє кохання!..
Щирості щемом по вінця п*янкий.
"Бабине літо", ніжність прощальна,
Сонет ностальгічний прозоро-сумний.
Осінь-красуня блукає стежками,
Стелить під ноги листу бурштин...
Лине над містом дитинства казками
Далекий, магічнй журавочок клин.
Ещё раз благодарю за чувства и... чувственность.
Максим Берест
НатаШалле - 2008/04/17 12:06 »
|
| ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
| |
|
Огромное спасибо за Вашу теплую реценцию.
Приятно удивлена, что Вы так чувственно пишите.
С удовольствием прочту Вашу прозу.
Вот мой электронный адрес: levtan1@yandex.ru
С наилучшими пожеланиями,
Татьяна
Тетяна Левицька - 2008/04/17 22:23
|
|
|
|
торкає...
СергійЧереп - 2008/01/30 22:06 »
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
