Його ангел такий склабкий,
Він не взмозі боротись з пороком,
Сили всі забрали зірки,
На яких він літав до Бога.
І залишився ти назавжди,
За вікном від усього світу,
Рахував свої дні,
Що залишилось прожити.
З неба сипалось мокре пір'я,
Це твій ангел трусив зірки,
Щоби дали тобі життя,
Залатали в душі твоїй усі дірки.
Білі сни, білі стіни, біла стеля і ти...
Зовсім тихо стоїш ти, мов скеля,
Сам будуєш мости і тунелі,
Віриш у реальність,якої нема,
Віриш снам, у трагедію, та все це дарма...
В неї вір, в тебе вірить зима.
|
|
