|
|
|
 |
|
|
|
Так судилось
Тетяна Левицька
|
|
Так судилось: на схилах життя
Покохати й ще раз розлучитись,
Відчути одразу шалене биття
Литаврів і сонячних китиць.
Так повелося: любов – вона є
Дорожчою за коштовні дарунки.
Ще не забуло серце моє
Дивовижні на смак поцілунки.
Вони на вустах моїх палко горять,
Якщо спомином думи чіпляю.
Почуття, наче птахи, нестримно летять,
Як підрізати крила – не знаю.
Але я не страждаю, минуло і це.
Хист кохати втратила нині,
Тільки чому ж в моїм серці пече,
Коли бачу його очі сині?
|
| Інші твори автора: |
| Муза |
| Свiтло |
| Поэзия |
|
Долю пишуть небеса |
| Хитрий пес |
| Iдеальне пограбування |
| Поцілунок |
| Вiдлига |
| Ничья |
| Озеро любові |
| *** |
| Птах |
| Сосед |
| Сiмейнi вади |
| Не судилось |
| Випадок у метро |
| Побачення |
| Любов у кулачках |
| Коштовний свiт |
| Запрошення |
| Якби я знала |
| Бабин Яр |
| Откровение |
| Сон |
| Гумореска Про дієти |
| Вспомни |
| Спи, моя донечко |
| Моя Україна |
| Сповiдь |
| Татьяна |
| В услуженье сатаны |
| Валентинка |
| Родич |
| До щастя |
| Годi тобi, мамо! |
| Гумореска Сварка |
| Бусинка |
| Зарплата |
| Блудный муж |
| Правда про матір |
| Прощание |
| Ой, Люба, Люба |
| Реквием |
| Чайка |
| Меланхолия |
| "Любила, не стыжусь признаться..." |
| Дзеркало душі |
| Лише музика |
| Стихійне лихо |
| "Чому ж я плачу, а немає сліз?" |
| Агонія |
| "Не кажи, що назавжди її розлюбив..." |
| "Розкажи мені, сестро..." |
| "Ой, та чужа хата..." |
| "Так було в інших, і так буде в нас..." |
| Ніколи не пізно кохати |
| Романів |
| Я так люблю Україну! |
| Інша |
| Красунечка |
| Сумління |
| Дорога до мами |
| Шалений рай |
| Щаслива |
| "Матінко моя, не наснись журбою..." |
| Я не вийшла з народу, я сама є народ! |
| Про пісню |
| Не фліртуй, красеню, краще тікай |
| Рабиня |
| Пустоцвіт |
| Ще далеко до зими |
| Не залишай мене на самоті |
| Пристрасть |
| Не вій смуту в моє серце |
| Пуп’янок надії |
| Нема притулку |
| Втрата |
| Його нема... |
| Намріяний птах |
| "Я хочу сховатись в тумані..." |
| Сльози – ліки |
| "Зозуля літа нарахує мені..." |
| Схаменись! |
| Від серця до серця |
| Сльози |
| Музика чистої правди |
| Навчи мене жити |
| Казка |
| Сопілочка |
| Крадене щастя |
| Подарунок |
| Розлука |
| Все для тебе |
| Дзвони |
| Розчарування |
| Небо спокутує жалі |
| Колодязь сліз |
| Квітка |
| "Вы знаете, что я еще жива..." |
| "Мы распускаемся весной..." |
| Помолись за мене |
| Колискова |
| Доля-дорога |
| Накуй, зозуленько |
| "Я режисер своїх надуманих рядків..." |
| Мобільний монолог |
| Люлі-люлі |
| Бур’яни |
| Мати |
| Батькова могила |
| Світлиця |
| Там все моє |
| У садочку |
| Зустрічай весну |
| І хто краще знає |
| "Кохала тебе ні за що, просто так..." |
| Мінлива натура |
| Диригент |
| Десь посередині |
| Не зволікай |
| Матері |
| Зоряна дорога в пекло |
| Каяття |
| Дивна казка |
| Спогад |
| Відпусти |
| Мандри |
| Весна |
| Рідна домівка |
| У чому річ? |
| Пізня квітка |
| Зрада |
| Дівчина-пора |
| Залишаю тобі |
| Замерзлі почуття |
| "Як шкода, коханий..." |
| Дикі гуси |
| Де ти, сину? |
| Цвинтар |
| *** |
| Батькові |
| Закони потойбіччя |
| А ти ж казав |
| *** |
| "Якби вас не було, я б іншою була..." |
| Чуєш, не мовчи |
| Валіза |
| Подивись: я іду! |
| Іржавий світ |
| "Мої вірші омиті чистими сльозами..." |
| "Я не писала стільки літ..." |
| Безсоння |
| Горіла хата |
| А вони не йдуть |
| Вмирала мати |
| Віддзеркалення |
| Горе-хатина |
| Я п’ю весну |
| Всесвіт дитинства |
| На світі є такі місця |
|
|
|
|
© Copyright: Тетяна Левицька, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
