|
|
|
 |
|
|
|
Крапка
Згарда Тетяна
|
|
Весна розкриває ребра й безцеремонно ломиться в груди, освітлює шибку сіру від бруду, а я беру гострий олівець і ставлю жирну графітову крапку після слова "кінець" у нашому з тобою романі. "У стані аффекту, - скажу, - я все вигадала сама. А його взагалі не було і досі нема - просто не існує на цій планеті, це ж не по справжньому, це ж в інтернеті - не офійційне, не дійсне, не ліцензоване, авторське право не зареєстроване на цей персонаж, просто вдалий типаж підібрала, розкрила цей образ і...покохала". Й присяжні (як водиться у подібних історіях, різні огидні створіння -
щурі, кажани, поросята, схильні до ожиріння) в один голос скажуть: "Не довіряємо! Ми ж напевне не знаємо і жодних доказів вашої правди не маємо! І алібі у вас нема! Ото дивина - вигадати, любити і зрештою вбити - файли всі витерши із компютера". А я відчайдушно опиратимуся й, на голівудський манер, вимагатиму адвоката. "Страта" - прокумкає жаба в перуці, гугнявлячи через нежить - "за це вам належить".
А він, вигаданий мій, як Джеймс Бонд - з краваткою в тон до червоної бутоньерки у супроводі бізнес-леді чи то наркокур`єрки, словом якоїсь багатої шльондри, увійде до зали суду й звернеться зухвало до суддів і до усіх присутніх "Шановні, я дуже реальний, цілком ліцензійний і сексуальний, а щоб переконатися в моїй не контрафакції - пропоную помацати мої біцепси і ассигнації. А цю химерну дивачку я бачу вперше і, сподіваюся, востаннє й ні про яке кохання, звісно, навіть не йдеться" - на цьому Джеймс Бонд повернеться і зникне з судової зали. "Не знали такого! Це все міняє і вирок про страту вам відміняє!" - кивають присяжні з розчаруванням.
А за кохання до Нуль-нуль-сьомого перебираю варіанти нового простого фінішу роману нашого - як супер-ліків від недолюбства - від лицемірства до
самогубства. І знаю, що ти його не прочитаєш, бо ж зайнятий своєю леді з пекінесом, нічними клубами і мерседесом, а вечір той, коли ти був зі мною - лише неліцензійна копія, піратський "лівець". А я беру гострий олівець і ставлю жирну графітову крапку після слова "кінець" у нашому з тобою романі. Тепер вже востаннє. |
|
|
|
|
© Copyright: Згарда Тетяна, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
Дякую! Досить цікаво, душевно. В книжках про таке не вичитаєш. Ви мене надихнули на написання поезії.
Вадим Кацалап - 2008/06/27 20:21 »
|
| ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
| |
|
Дякую Вам за схвальний відгук :)!
Згарда Тетяна - 2008/08/15 15:42
|
|
Якщо Ви мені присвятили Ваш твір, то я Вам дуже вдячний.
З повагою, Вадим
Вадим Кацалап - 2008/07/11 13:27
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
