|
|
|
 |
|
|
|
Не фліртуй, красеню, краще тікай
Тетяна Левицька
|
|
Не фліртуй, красеню, краще тікай,
Хоч не з’їм, проте причарую.
Відведу зголодніло в лавандовий рай
І там до жаги зацілую.
Знаєш, кохання небесний політ –
То найвища сходинка втіхи.
Я покажу тобі зоряний світ,
Де можна пропасти навіки.
Чумацького шляху молочний туман
Невситимо будемо пити.
В душу вкрадеться солодкий дурман,
Й ти не зможеш мене розлюбити.
На тілі моїм прозорий нейлон
Оголить залишки літа,
Буде здаватись, що ти – Аполлон,
А я – твоя Афродіта.
Забутись захочеш, серце твоє
Проковтне розслабляючі ліки,
Згадаєш, що вдома донечка є,
Що живеш не заради втіхи.
Коли годинника голосний дзень
Проріже стогін кімнати,
Журливо підеш в оманливий день,
Не спитавши, як мене звати.
|
| Інші твори автора: |
| До храму |
| Ясеновий Романiв |
| *** |
| Муза |
| Свiтло |
| Поэзия |
|
Долю пишуть небеса |
| Хитрий пес |
| Iдеальне пограбування |
| Поцілунок |
| Вiдлига |
| Ничья |
| Озеро любові |
| *** |
| Птах |
| Сосед |
| Сiмейнi вади |
| Не судилось |
| Випадок у метро |
| Побачення |
| Любов у кулачках |
| Коштовний свiт |
| Запрошення |
| Якби я знала |
| Бабин Яр |
| Откровение |
| Сон |
| Гумореска Про дієти |
| Вспомни |
| Спи, моя донечко |
| Моя Україна |
| Сповiдь |
| Татьяна |
| В услуженье сатаны |
| Валентинка |
| Родич |
| До щастя |
| Годi тобi, мамо! |
| Гумореска Сварка |
| Бусинка |
| Зарплата |
| Блудный муж |
| Правда про матір |
| Прощание |
| Ой, Люба, Люба |
| Реквием |
| Чайка |
| Меланхолия |
| "Любила, не стыжусь признаться..." |
| Дзеркало душі |
| Лише музика |
| Стихійне лихо |
| "Чому ж я плачу, а немає сліз?" |
| Агонія |
| "Не кажи, що назавжди її розлюбив..." |
| "Розкажи мені, сестро..." |
| "Ой, та чужа хата..." |
| "Так було в інших, і так буде в нас..." |
| Ніколи не пізно кохати |
| Романів |
| Я так люблю Україну! |
| Інша |
| Красунечка |
| Сумління |
| Дорога до мами |
| Шалений рай |
| Щаслива |
| "Матінко моя, не наснись журбою..." |
| Я не вийшла з народу, я сама є народ! |
| Про пісню |
| Рабиня |
| Пустоцвіт |
| Ще далеко до зими |
| Не залишай мене на самоті |
| Пристрасть |
| Не вій смуту в моє серце |
| Пуп’янок надії |
| Нема притулку |
| Втрата |
| Його нема... |
| Намріяний птах |
| "Я хочу сховатись в тумані..." |
| Сльози – ліки |
| "Зозуля літа нарахує мені..." |
| Схаменись! |
| Від серця до серця |
| Сльози |
| Музика чистої правди |
| Навчи мене жити |
| Казка |
| Сопілочка |
| Крадене щастя |
| Подарунок |
| Розлука |
| Все для тебе |
| Дзвони |
| Розчарування |
| Небо спокутує жалі |
| Колодязь сліз |
| Квітка |
| "Вы знаете, что я еще жива..." |
| "Мы распускаемся весной..." |
| Помолись за мене |
| Колискова |
| Доля-дорога |
| Накуй, зозуленько |
| "Я режисер своїх надуманих рядків..." |
| Мобільний монолог |
| Люлі-люлі |
| Бур’яни |
| Мати |
| Батькова могила |
| Світлиця |
| Там все моє |
| У садочку |
| Зустрічай весну |
| І хто краще знає |
| "Кохала тебе ні за що, просто так..." |
| Мінлива натура |
| Диригент |
| Десь посередині |
| Не зволікай |
| Матері |
| Зоряна дорога в пекло |
| Каяття |
| Дивна казка |
| Спогад |
| Відпусти |
| Мандри |
| Весна |
| Рідна домівка |
| У чому річ? |
| Пізня квітка |
| Так судилось |
| Зрада |
| Дівчина-пора |
| Залишаю тобі |
| Замерзлі почуття |
| "Як шкода, коханий..." |
| Дикі гуси |
| Де ти, сину? |
| Цвинтар |
| *** |
| Батькові |
| Закони потойбіччя |
| А ти ж казав |
| *** |
| "Якби вас не було, я б іншою була..." |
| Чуєш, не мовчи |
| Валіза |
| Подивись: я іду! |
| Іржавий світ |
| "Мої вірші омиті чистими сльозами..." |
| "Я не писала стільки літ..." |
| Безсоння |
| Горіла хата |
| А вони не йдуть |
| Вмирала мати |
| Віддзеркалення |
| Горе-хатина |
| Я п’ю весну |
| Всесвіт дитинства |
| На світі є такі місця |
|
|
|
|
© Copyright: Тетяна Левицька, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
Аполлон справді був відомий тим, що тікав від Афродіти (маловідомий варіянт), але, мабуть, втомився бігти, тому античний мотив тут використано образно і влучно, хоча й дещо гіперболізовано, адже біжить головний герой, а не героїня. Загалом, звичайно, вірш непростий
A. Araliya - 2008/07/16 21:13 »
|
| ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
| |
|
Щиро Вам вдячна, Nadihe, що звернули увагу саме на цей вірш.
Для мене дуже важлива Ваша думка.
З повагою,
Тетяна
Тетяна Левицька - 2008/07/17 02:16
|
|
|
|
Танюша, здравствуйте!
Приветствую Ваше возвращение на поэтичеcкий подиум!
А ещё - поздравляю!!! Вы перешагнули 100-нный рубеж!
Чувствую, Ваша командировка в мечту была успешной!
Иначе, откуда эти Есенинские мотивы (.... зацелую до пьяна, изомну как цвет...) -
"... І там до жаги зацілую"!!!
Так придумать невозможно, так можно лишь почувствовать!
Ещё раз поздравляю!
Только шесть последних строчек перенесите в сборник "Былое".
А вместо них поставьте созвучное сегодняшнему настроению -
"... Он будет целовать пугливую красотку
пока поют цветы и плачет тишина,
а в небе голубом, легко скользя по шёлку,
краями острыми едва шуршит луна!"
С уважением и восхищением - Странник
НатаШалле - 2008/05/12 14:33 »
|
| ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
| |
|
Уважаемый странник, к Вашему возможному разочарованию, этот стих написан давно и не имеет никакого отношения к моей биографии. Достаточно воображения и бурной фантазии, чтоб получилось то, что получилось.
Так или иначе, огромное спасибо за Ваш отзыв.
С наилучшими пожеланиями,
Татьяна
Тетяна Левицька - 2008/05/12 15:43
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
