 |
|
|
|
06.02.2009
Гацько: громадянське суспільство має бути не лише ініціативним... |
|
06.02.2009
Міжнародний молодіжний форум "Лідери Росії та України" |
|
06.02.2009
ВР відмовилася звинуватити Князевича в смерті школяра від щеплення |
|
06.02.2009
Дев'ятирічний школяр написав вже близько двох десятків програм |
|
06.02.2009
Створено соціальну мережу для обдарованої молоді України |
|
06.02.2009
Голландський суд дозволив студенту з "пахучими" ногами відвідувати лекції |
|
06.02.2009
І регіональна сесія Європейського молодіжного парламенту у Хмельницькому |
|
06.02.2009
Молодь навчать публічній дипломатії |
|
06.02.2009
Відбулося засідання Громадської колегії з питань молодіжної політики |
|
06.02.2009
XІ фестиваль студентських тeaтpiв естрадних мініатюр "Студентські жарти" |
|
|
|
|
|
|
|
Брати
Олександр Гладкий
|
|
Брати
(Із циклу «Політичні гіпотези»)
1. Евтаназія по-американські
З дверей референт доповів: “Він чекає”.
Джон з місця повільно піднявся: “Просіть”.
Для себе ж відзначив, що біль не вщухає
із самого ранку хоча б і на мить...
Ввійшов парубчак. Обнялися. ”Сідайно...”, –
Джон гостя до столу під лікоть підвів.
“Подвійної кави? Без цукру, звичайно?
А може голодний? Чогось би поїв?”
“Нічого не треба. На жаль, поспішаю –
всього навалилося – не розгребти...
Ти б випити кави – не кликав, я знаю –
то ж, краще – до справи. Відвертість прости...”
“Боб, маю одне особисте прохання...
Сугубо таємне, і це головне...”
Помовчав, втамовуючи хвилювання:
“Хай протягом тижня застрілять мене...
Так, так... Бо мені залишилося жити
не дуже й багато – я хворий на рак.
Тобі тільки можу таке доручити...
Але щоб на людях... І щоб – маніяк...”
Напруги джмелі загули в кабінеті...
Гість в крісельні бильця долонями впивсь:
“Невже кепсько так, що дійшлося до смерті?
Ти рвеш мені серце... Геть зашморг якийсь...”
Отямився, кітель поправив старанно,
сльозу кулаком, по-хлопчачому втер:
“Будь певен, я все учиню бездоганно,
але ж поясни, якщо можна, тепер –
без зайвого ґвалту не хочеш чому ти,
ну... як то говориться, світ цей лишить?
Скажімо, прийнять швидкодійної трути?
Чи кулю у скроню з нагану пустить?"
“Авжеж, поясню. Тут нехитра причина...
Ти міг би і сам здогадатися, брат...
Ще б пак – самогубство то річ ефективна,
та націю нашу згуртує навряд...”
2. Спокута
«Сповідатись, падре, я хочу в гріхах...»
«Я радий, що ти на це зважився, сину ...
Потрібна нам мужність, щоб визнать провину,
та потім панує вже спокій в думках...»
«Душа не спроможна нести тягаря...
Я хочу покаятися в братовбивстві...
Я вбив свого брата... Не сам особисто,
але наказав злочин вдіяти я...
І вдень, і вночі в голові лиш одне –
публічно зізнатись, а там – будь що буде...
Нехай бо мій вчинок оцінюють люди –
я певен, що правда врятує мене...»
«Іди собі, сину. От тільки скажи –
в молитвах до нашого Господа Бога
віднині повинен просить я за кого?
За Роберта?.. Гріх твій зніму із душі...»
* * *
Жетона голодний ковтнув таксофон.
Рішучий абат розкрутив коліщатко.
« Агента «Бе-»Три»... Вередує дитятко...
Його терміново приспать є резон....»
2000
|
|
|
|
| © Copyright: Олександр Гладкий, 2009 |
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся! |
|
|
|
