І ось іду - мене проймає дрож,
я блудний син що хоче повернуться,
я йшов колись від ханж і від святош,
а повертаюсь притчею для людства.
В далеку путь; у рідну сторону!
бо щастя більшого нема у цім житті
сказати батькові – прости мою вину!,
і руки цілувать його святі. |
|
