Ти знаєш,тут тебе не вистачає,
Так хочеться,щоб повернувся знов...
І тільки вітер ніжно обіймає
Розвіяну по світу,у попелі,любов.
Казати "я люблю тебе" - не стану,
Бо все ти розумієш і без слів,
Як і раніше,залишаєш в серці рани,
Чому ж,в кохання ти повірить не зумів?
Я думала,ти не такий як всі,
Я сліпо вірила - ти інший...
Та тільки біль приносиш ти мені,
Але тебе кохать,не можу я закінчить...
І день за днем,я знов лечу до тебе
І відчуваю я цілунки на щоці.
Так жаль,що почуттів нема до мене,
Так жаль,що не даси кохання ти мені.
Ну от і все,в душі лиш віє вітер,
На полі одинокім,задуваючи любов,
В твоїх руках прекрасні в*януть квіти,
А серце в мене,розлетілось на частинки знов.
І пройдуть роки,вже не дує вітер,
І попіл від любові розлетівсь,
Та все ж,ніхто не зможе більше запалити
В моїй душі любов,як ти колись....
|
|
