|
|
|
 |
|
|
|
Іноді буває замало ночі...
Максим Волохань
|
|
* * *
Іноді буває замало ночі,
я не бачу у темряві твої очі.
Іноді шукаєш в пляшках літо,
але озираєшся, а літо допито.
Іноді немає нових речень,
це ніби жорстока низка приречень.
Іноді мені не вистачає літер,
ніби абетку хтось з дошки витер.
Іноді буває – повітря немає,
і де воно, його хтось ховає?
Іноді буває ми кохання шукаємо,
і не помічаємо того, кого справді кохаємо.
Іноді не писані для нас канони,
Али ми самі створюємо собі перепони.
Іноді розумієш, що щастя поруч –
але руйнуємо його власноруч.
Іноді я знаю: сумні твої очі,
і як же мені буває замало ночі!
06.08.08.
|
|
|
|
|
© Copyright: Максим Волохань, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
