|
|
|
 |
|
|
|
Сонет третій. Нові Соломони.
Світлана Фальова
|
|
Час, Господи... - аж стогне битий шлях.
І зорі стали на нові маршрути.
Сплять цезарі. І гострять леза брути.
І чути посвист вітру у полях.
Самотність причаїлася в очах.
Тут поцілунок означає зраду.
Тут поспіхом запалюють лампаду,
А в погляді - не віра. Лише страх.
Залишити це місце. Йти і знати,
Що десь на тебе ще чекає мати,
І серцю тісно від думок і мрій.
Потоп. Війна.Ієрихонські труби...
І це мине... - промовити крізь зуби.
А час незрячий. І глухонімий. |
|
|
|
|
© Copyright: Світлана Фальова, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
Світлано, прочитала всі Ваші вірші ... у захваті.
Здивована, що молода людина, така як Ви, може мати у своїй душі
стільки поетики та міркувань. Пишіть, вірші чудові.
З добром,
Тетяна
Тетяна Левицька - 2008/08/11 16:51 »
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
