я не вірю у русалоньок вчора я була на морі не бачила жодної я запитала у перехожих мені відповіли з ірланським акцентом що можливо вони і існували б якби мали певні соціальні права
я вважаю що це раціональна думка але іноді блиск морськоі хвилі спонукає мене до сумнівів і я починаю вірити в те, що вітер розгойдує зірки в небі для того, щоб хоч одна зірвалась і чиясь мрія мала привід для виповнення незалежно від навності соціальних ознак
а позавчора я пливла по морю недалеко від берега і мені здалося що я ковтнула морську душу і якщо вона залишиться в мені ще на 17 годин я не зможу не повернутись в море і не зможу не повірити у русалоньок
