Цей пірует сосни,
Беріз нетлінність,
І цей іржавий, як водиця, шлях
Тобі здається
Берегами в вічне,
Немов в хреста забитий чорний цвях,
Де написалась
Зав’язь довгих років,
І де паркан упав на переляк,
І вже не знає,
Де себе подіти,
Цей золотий, цей вірний, рідний край.
|
|
