Руками одними ресурс як землю
Розрити, в Бога благавши сил,
Ресурс всіх юних вони застелять,
І вийдуть знову з вікна сосни.
Жевріють зорі, активне світло,
Побачать вбогі, до кого йдуть,
І зійдуть вниз винуватці бід їх,
Знання – як опір, і дім – як труд.
Знайдеться там і на них губитель,
І прийде збройний творити суд,
І скаже рити ресурсу сильних,
Ресурсу юних – лягти у бруд.
І тільки в теплість чужого світла,
У час невдалий не треба йти,
Щоб бути в силі, містичні скрики
Тримати треба в канун в собі.
Його готують для звершень сильні,
Його плекають всі юні сни,
Він, взявши жереб, писав нетлінне,
Він, полюбивши, віддав борги.
Вона йому не віддасть запони,
Вона запону віддасть у світ,
Губитель судеб захоче в лоні
Від неї сина – дитям малим.
Чужинець вийде, як тать, як ворон,
Там в Гійменея любов в вогні,
І буде син той за віком отрок,
Коли він піде з мечем у світ.
І тайну роду, й сакральні вчення,
І все копання в сирій землі,
Гартує вітром, лютує в зелах,
І візьме смертну сестру собі.
|
|
