Руками одними ресурс як землю Розрити, в Бога благавши сил, Ресурс всіх юних вони застелять, І вийдуть знову з вікна сосни.
Жевріють зорі, активне світло, Побачать вбогі, до кого йдуть, І зійдуть вниз винуватці бід їх, Знання – як опір, і дім – як труд.
Знайдеться там і на них губитель, І прийде збройний творити суд, І скаже рити ресурсу сильних, Ресурсу юних – лягти у бруд.
І тільки в теплість чужого світла, У час невдалий не треба йти, Щоб бути в силі, містичні скрики Тримати треба в канун в собі.
Його готують для звершень сильні, Його плекають всі юні сни, Він, взявши жереб, писав нетлінне, Він, полюбивши, віддав борги.
Вона йому не віддасть запони, Вона запону віддасть у світ, Губитель судеб захоче в лоні Від неї сина – дитям малим.
Чужинець вийде, як тать, як ворон, Там в Гійменея любов в вогні, І буде син той за віком отрок, Коли він піде з мечем у світ.
І тайну роду, й сакральні вчення, І все копання в сирій землі, Гартує вітром, лютує в зелах, І візьме смертну сестру собі.
|
|