З усіх свічок знімаючи нагар, В погребах ти ширяєш там і тут, І відсилаєш свій палючий чар У дивергентних сил шалену гру…
І знов чекаєш – з’явиться луна, Блідим півколом зійде над деревами, Запломенить вогонь, пройде межа – Твоїх життів таємними погребами…
|
|