|
|
|
 |
|
|
|
Зворотнього шляху не буде
Arnika Araliya
|
|
Пилюка немощених вулиць пройти до морського лиману
Не згорнення рук, а сплітання шугає цукрових тростин
І міра та сама якою вимірювать завтра чергу
Однаково сонячні днини минають під знаком тимпану
А зелень рослин чим подалі, солонша як плескіт води
Далеко в Поліссі у рідному ремез, гніздечко, так чути…
Годовані пилом машини за літо лиш раз загуділи
Цукрові тростинні напої за ними жени в магазин
Ось стільки пакованих рурочок треба доставить
Над самим лиманом в ридвані далеко лишивши
Гукаю себе із довкола, з коралових уст самоти
Неблизька дорога попереду шляхом молочним лягає…
Що станеться з хмарами, висохнуть хмари на сонці
Що буде зі смутком, він баркою плистиме довше
Тим кращі напої які заспокоюють згорнену втому
Чим далі, тим краще вчуваєш, зворотнього шляху не буде
І рідна домівка покличе ще далі за сонце
І знов батьківщина як поклик великого роду…
|
|
|
|
|
© Copyright: Arnika Araliya, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
