А раптом цунамі, а я без трусів? А раптом лавина, а я без штанів? А раптом торнадо, а я без шкарпеток? І тут лиш для рими я вставлю німфеток! Повір, не втекти нам від наших абеток, І не сховатись від похвальних планшеток!
А раптом світу настане кінець? А я весь такий-разтокий молодець. І де справедливість? Це ж просто пипець! Щоб взагалі не сказати пиздець! Невже раптовий безславний кінець?
А раптом нам мозки роблять із гуми? А раптом печінку із цинку ваяють? А раптом десь нирки на підлогу роняють, А серце з’їдають, і це усі знають? Нас всіх вже давно по пробірках тримають, Для лавин і цунамі нас всіх зберігають!
