|
|
|
 |
|
|
|
Бульвар Куретів (проза)
Максим Волохань
|
|
Бульвар Куретів
Цього ранку сонце довго не хотіло виходити з-за горизонту. Напевно, один з трьох слонів, на яких тримається Земля, схопив його хоботом, і все ніяк не хотів відпускати. А коли відпустив, то вже розжарене від злості сонце, впевнено вийшло з-за моря і пішло своєю тріумфальною ходою далі по небосхилу. Перші його проміння швидко прогріло відсирівше повітря у місті. Так почався ранок в Ефесі.
На малій ринковій площі вже кипіло життя. Торговці, переважно з Ізміру, прибували ще до сходу сонця. Торгівля в Ефесі була дуже прибутковою справою. Друге місто після Риму завжди манило до себе не тільки бажаючих поживитися, але й просто мандрівників, що хотіли подивитися на це розкішне місце. Але все це не так важливо, бо вже не тільки на ринковій площі прокинулося життя.
Люди, вже почали вливатися в звичайний темп міста. Тому ожив і бульвар Куретів. Знать, ще сонна, але вже поважна, крокувала по бульвару з надією на те, що боги перестануть нагрівати сонце в своїх жаровнях так, що голова паморочиться. Але сьогодні боги знову ігнорували знать Ефеса.
Всі рухались у сторону великої ринкової площі, де місцеві заможні торговці тільки готували свої товари для продажу.
Але цю звичну течію життя міста перервав несподіваний епізод. На центральній вулиці міста, по котрій крокувала знать, раптом почали всі розступатися. З усіх боків почулося: “курет”. І лише якщо уважно придивитися, то дійсно можна побачити молодого монаха - курета, котрий ніс деревину до вічного вогню. Він одягнений так, як можемо собі уявити звичайного монаха, але він не просто монах – він курет. Ц нього є особлива мета – завжди слідкувати за тим, щоб ніколи не згасав вічний вогонь. І цьому він присвячує усе своє життя, як і десятки інших куретів.
Вони утримують вогонь вічно запаленим , бо їм так сказали боги. Бо вогонь підтримує усе місто. В любий момент кожен міг підійти і взяти собі його. І так життя ніколи не покидало Ефеса. Завдяки вогню, котрий зберігали десятки людських сердець, і котрий давав існувати сотням людських життів.
|
|
|
|
|
© Copyright: Максим Волохань, 2010
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
