Навіть мертве, воно – не тлін,
Просто сумнів у потойбіччі…
Край дороги стоять вони,
Ті, хто жив, і пішов в довічне…
Поводир. Транспортує скон.
У незбутнє. У схили й вирви.
І слова, що в душі розмов,
Догоряють… Немовби листя.
Значить, листя – воно не тлін,
Просто сумнів, його – багато…
А слова ждуть своїх причин
Хай ненатлої, та – присвяти…
І зажди. Не щезай в туман.
Не вертай в чорноту дороги.
На триногах згоряє жар,
Схили й вирви – сирі й сурові…
|
|
