«По цистернам ползают змеи, а медяницы продолжают сосать померанцы» (Козьма Прутков, «Спор… об изящном»)
Експлікуй на поверхню себе Все, що бачене, й пережите. Де зорять трансцендентні сестри, Де зникають знайомі ніші.
Психо-логос, відчужень сосни, Фігуральність буття і часу, Із реалій стремить, зокола, Невеличкий відтинок правди…
Розкажи, відтвори, піддайся, Витягай на поверхню роки… Холоднішають лиш подяки, Та теплішає – людське слово…
|
|