Червоні, як кагор, оці слова, В них чорний ліс і небеса стоцвітні… Люби свій край! Він дасть тобі сповна, Ущерть суцвіття виповнить по вінця…
Червоні, як кагор, усі пісні, Їх відгомін далеко пролунає… Ми те, що мали, все вже здобули, Тепер би жити… Хай і нам світає.
|
|