Так думав ліс, так думали ікони,
І айстри до зими усе цвіли…
Аж доки в квіт, у вже холодний сховок,
Не впав найперший, чисто-білий, сніг…
Покрай дороги творог продавали,
І мак в насінні, й плавно йшла плекань,
Туди – сюди, зиґ – заґ, минуле – длянням,
Даремний хист, так думав ліс, в снігах…
|
|
