|
|
|
 |
|
|
 |
Дзвінок у тишу
Петро П
|
|
Лише дзвінок, Що інколи порушує цю тишу, Мене бентежить, І не дає мені заснути. На що чекаю я? На що я сподіваюсь? Невже не очевидно те, Що Ти вже не кохаєш, Що Ти, можливо, і ніколи І не кохала і не знала, Страждання й болю від кохання, Жорстокого як це мовчання. Мовчиш, закрила очі і уста, Не скажеш ані слова - Скувала почуття, Чуже заполонила серце, Й втікаєш в небуття? |
|
|
|
|
© Copyright: Петро П, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
 |
|
|
|
 |
|
|
 |
Стань автором!
Додай свої твори зараз! Поринь у наш світ! Просто реєструйся!
|
 |
|
|