|
|
|
 |
|
|
|
Роздуми
Віталій Горганюк
|
|
Десь далеко опівночі
Не стуляю свої очі.
Думаю що треба спати
Та не можу засинати!
Що таке, яка причина?
Виявляється: дівчина.
Сон у мене відбирає,
Серце ніжно мені крає.
Її врода і краса
Наробили чудеса
Думаю я цілий вечір
Про ті сині світлі очі.
Думаю чи вона знає,
Що так сильно я кохаю,
Що я мучуся до ранку,
І не хочеться сніданку?
Але діло не в красі,
Думаю що там в душі?
Як вона відноситься?
Хто їй в друзі проситься?
Тож вирішую мовчати,
На часи кращі чекати.
Хай проявить себе вся
Тай побачу вже яка.
Чи приємна й співчутлива?
Чи в душі у неї злива?
Час покаже, я чекаю,
Тай за нею споглядаю!
Бо прекрасно дуже знаю
Кого собі я шукаю.
І хто милою ми буде
Тай до віку не забуде.
Тож спішити я не буду,
І журбу я прожену.
Бо коли вона не любить
Щастя я нематиму.
Варто завжди пам"ятати,
Що ціну си треба знати.
А коли дамся під ноги -
Витиратиме пороги.
А як дівчина розумна
То знайде вона підхід.
І візьму собі за жінку,
Проживемо цілий вік! |
|
|
|
|
© Copyright: Віталій Горганюк, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
рифма в теба на скрізь йде в стовспичу 2 на 2 рядки, а от в кінці змінюється через один. Я мала ж ті ж нюанси коли тільки но починала, просто коли свіл ще замало описати думки тоді речення і скачуть.
давай так спробуємо:
А як мудрая вона
Мить змалюється сама
Тоді створим ми родину,
Не зганьбимо Україну!
:)
Ольга Томченко - 2009/03/19 14:15 »
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
