Трагедії прекрасні у серці моєму візьми і у світ інший ми підемо кохання надію і смуток від них ти відокремь і будемо ми мати нашу власну мрію нашу мрію,надію на гірше чи краще життя надію на смерть чи на буття просто на існування ти просто забери звідси мене по руці ніжно проведи і тихим голосом скажи: "Іди,іди коханий зі мною у прірву іди" і піду за твоїм цим проханням смерть нам має принести кохання лише надія чого варта? вона нас разом у спокій вічний шле кохання моє,надія нас у прірву веде чи будеш ти там у могилі моїй? та чи будеш вічно ти? Зі мною Жити?! ця прекрасна трегедія мене ковтнула -ти що кохала. -І ти що кохав. -смерть вас навічно поєднала. священник мертвий сказав...
