|
|
|
 |
|
|
|
* * *
Вячеслав Семенко
|
|
Він прийшов серед ночі дощем, наче шепотом,
легкий подих зітхання війнув попід віями.
І від нього, такого незнаного, теплого,
незборимим жаданням кохання повіяло.
Потягнулась до нього крізь сон кожна гілочка,
(юна яблунька цвіту ще зроду не відала).
Звідки він, цей лякаючий шал, ці вогні в очах,
ця бентежлива пристрасть, ця млість несповідана?
Ледь торкався кори бігунками - струмочками,
не минав ні горбочка цнотливої стрункості,
не спиняючи втіх, не затихнувши хоч на мить,
у одному акорді злились, наче струноспів.
То пручалась, то прагнула знову лавину ласк,
поки сон переміг у змаганні з повіками.
Перший промінь відчувши, юначка прокинулась -
і засяяла вперше рожевими квітами.
|
|
|
|
|
© Copyright: Вячеслав Семенко, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
Вячеславе, вітаю Вас та обожнюю Ваші Вірші.
Дуже мелодійно, захоплює з перших нот.
З теплом,
Тетяна
ТетянаЛевицька - 2008/11/21 23:50 »
|
| ЗАУВАЖЕННЯ: |
(Додати) |
| |
|
Щиро дякую, Тетяно, за таку послідовну заінтересованість моєю творчістю.
великих успіхів Вам!
Вячеслав Семенко - 2008/11/22 01:24
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
