|
|
|
 |
|
|
|
Хоч непристойно може це...
Михайло ДІД
|
|
*
Хоч непристойно може це,
Та все ж сказати вголос мушу
Сприймаю світ в таких тонах
Немов би плюнув хто у душу.
Знов перебрав усе в думкАх...
Неначе все іде як слід.
Та тільки чОмусь у душі
Не розтає зимовий лід.
Не знаю, чОму так буває,
Чи з мене осінь знов сміється.
Та тільки сміхом цим гірким
Вона нічого не доб’ється.
А може краще відступити,
В журбі осінній розчинитись?
Один лиш раз перехворіти,
Щоб більше потім не журитись?
Ніхто не знає, навіть бог,
Як вірно нам життя прожити,
Щоб не робити помилкИ,
І зло щоб іншим не творити.
Сліпці з відкритими очима
Бредем дорогою життя...
Немов опівдні тіні, згинем
Без каяття... У небуття...
11 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ. |
|
|
|
|
© Copyright: Михайло ДІД, 2008
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
