Яблучко на яблуньки вершечку...
Бешкетує вітер на даху...
Та гаряче в яблучка сердечко,
Що й мороз не наганя страху.
Вже давно всі братики й сестрички
Десь дрімають в тихих погребах;
А йому б хоч теплі рукавички,
Бо вітри холодні, просто жах.
Вітер потягнув його за вушко,
Яблучко скотилось у сніги.
І здалось йому, що то – подушка,
Ну, а небо – осяйні дахи.
Відігрілось яблучко під снігом,
Червоніють щічки, ніби мак,
Оченята сповнилися сміхом.
А підгледів це один дивак !
|
|
