|
|
|
 |
|
|
|
LAST GLANCE
Максим Волохань
|
|
LAST GLANCE
Спочатку, десь місяць тому,
в гуртожитку покінчила життя самогубством дівчина.
Вона була старша за мене на декілька років,
з нормальної сім’ї і нібито не мала серйозних авралів в навчанні.
Я її майже не знав, але ця подія
якось сильно вплинула на мою свідомість,
ніби розширюючи сцену мого світосприйняття
і вводячи в п’єсу мого життя нові дійові особи.
Потім штрикнули знайомого
за банальні двадцять гривень,
що мав при собі.
Нібито вбивати і не збирались,
але одного випадкового удару ножем в серце
було достатньо.
Ну а коли на моїх очах якийсь синок
місцевого депутата збив дівчину і навіть не зупинився,
я зрозумів – тут справа не в підвищенні статистики
суїциду серед молоді
і нещасних випадків на дорогах.
Справа в тому, що смерть – це не просто момент
коли серце і мозок перестає функціонувати
з різних біологічних, травматичних, асоціальних,
економічних, політичних, моральних,
суто практичних і морально - ідеологічних,
а також інших причин,
смерть – це те що ти можеш відчути десь поруч,
на дотик, побачити впритул,
смерть – це ніби холодні пальці,
що без твого дозволу торкаються спинного мозку,
це ніби слизький подих,
котрий відчуваєш на своєму обличчі,
ніби останній погляд, погляд у невідоме.
06.01.09.
|
|
|
|
|
© Copyright: Максим Волохань, 2009
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
