Експлікуй на поверхню себе
Все, що бачене, й пережите.
Де зорять трансцендентні сестри,
Де зникають знайомі ніші.
Психо-логос, відчужень сосни,
Фігуральність буття і часу,
Із реалій стремить, зокола,
Невеличкий відтинок правди…
Розкажи, відтвори, піддайся,
Витягай на поверхню роки…
Холоднішають лиш подяки,
Та теплішає – людське слово…
|
|
