Головна
Логін:  
Пароль:
  Забув пароль
  Реєстрація
про сайт редколегія автори твори обговорення додати твір
Головна · Твори  
Молодіжні Новини
13.03.2010
Вадиму Руденко – 30 років! Вітаємо!!!
12.03.2010
Ситуація навколо УАСС: хто має рацію, хто бреше? І навіщо?
12.03.2010
ВСР: Новий уряд має захищати інтереси студентів
12.03.2010
Механізми лобіювання та захисту інтересів з боку "молодіжок"
12.03.2010
Щоб отримати те, чого ніколи не мав, почни робити те, чого ніколи не робив!
12.03.2010
Футбольний турнір “800 днів до Євро. Єднаймось!”
12.03.2010
Сенат Массачусетсу схвалив законопроект про боротьбу з шкільними задираками
12.03.2010
Google домовився з урядом Італії про оцифровування бібліотек
12.03.2010
Студреспубліка - центр розумової активності
12.03.2010
Конкурс Ради Європи для студентів-юристів
Твори
Welcome to the UA
Максим Волохань

Welcome to the UA

З самого дитинства було цікаво
чому прибульці нападають
тільки на Америку.

Я сам завжди мріяв
побачити хоч одного,
хоч побитого прибульця,
але ні…

Американці завжди
десь за дві години
перебивали всіх, так
що ті не встигали навіть
долетіти до України.

Походу звісно руйнувалась
вся Америка,
але за п’ятнадцять хвилин
реклами все встигали
полагодити, відремонтувати і
відновити.

Ось що значать
розвинене комунальне господарство,
індустріальна інфраструктура
і соціальні гарантії.


Такі напади траплялись
майже кожного місяця,
і кожного разу,
коли я був маленький,
сподівався,
що хоч одного прибульця
Брюс Віліс, Шварценегер і Сталлоне
проморгають,
але ті добивали всіх
до єдиного, без остачі,
крутіше, ніж доместос –
мікробів.

Час йшов – я зростав,
і зрозумів одну істину –
прибульці не прилетять
в Україну,
і не тому, що
Шварценегер, Сталлоне і Віліс –
старішають,
ті і в вісімдесят будуть
шльопати прибульців
і іншу наволоч, як мух,
а тому, що ми
їм на фіг непотрібні,
як в принципі і американці,
але там хоч є, що поруйнувати,
не те, що у нас.


Але дитячі мрії –
нікуди не зникають,
навіть якщо ти в них
не віриш,
вони лише глибоко
засідають в твою свідомість,
і чекають влучного моменту.

Це як віра в Діда Мороза,
ти начебто віриш в нього
до тих пір, поки не побачиш,
що цей самий Дід Мороз –
без бороди, посоху
і страшенно схожий
на твого батька.

Але насправді
в Діда Мороза вірять всі,
навіть якщо називають його
Санта Клаусом,
навіть якщо знають,
що подарунки дарують
родичі і друзі –
все одно в глибині душі
всі вірять в Діда Мороза,
бо він – наш єдиний
шанс продовжити життя,
бо без нього не почнеться
наступний рік.

Ось так і з прибульцями,
всі кажуть, що вони не існують,
хоча знають, що десь там,
в глибинах всесвіту вони є,
і це робить життя
цікавішим і більш
несподіваним.

Бо ти знаєш,
що коли не будь
вони прилетять,
врешті решт переб’ють
в бісову матір
цих американців,
і долетять до України,
а ти будеш стояти
десь не кордоні, біля Чопу,
з тисячами інших,
в очікуванні їх,
з величезним транспарантом:
“Welcome to the UA”

14.12.08
©Волохань М.С.













Інші твори автора:
Всі душі потрапляють в Інтернет
Левові сльози (проза)
Вічно кохати (проза)
Есей пам’яті Т.Г Шевченко (проза)
Бульвар Куретів (проза)
Три години до... (проза)
Біси. Спогади одержимого (проза)
Парад перемоги (проза)
Look Inside
Монолог блокнота
Німфи приходять дивно...
Рушаю
Абордаж від Лукавого?
Потяг на схід (сонця)
по<ст>ріл
Місто, в яке важко повірити
Бангкок
<всещеживий> (пам'яті Майкла Джексона)
Чи далеко до раю?
<шукаюбіди>
Спогади про самогубця
<простошукай>
<йдузатобою>
Останній месія
Невідомому поету
Всі поети пишуть про…
Дим і небо
Портрет Гагаріна
Не наступайте на любов (пам’яті Юрія Покальчука)
- Останній танець –
Він все роздивлявся картини Айвазовського...
Поети, не кидайте віршів собі під ноги…
< ховатинетреба >
< простодихати >
Капітан шхуни „Капітал”
Mail for God
<щозалишається>
Сумна історія Маріко Фавіна
Карамельне небо Буенос-Айреса
Записки Ван Гога…
smutok
stages to love
LAST GLANCE
Допиваючи ніч
Перший сніг
Спільне серце на двох
Маяковський би пакав… „Маніфест”
Аксіома про сон
for century
За плинністю хвилин...
impressionnisme
<стараполичка>
Лиш справжні сльози...
GOOD NIGHT
search of me soul
Просто залиши…
лічильники сонця
smoke in my head
<кавинестало>
a girl witch waits for a miracle
е~х~о
<літазамало>
Вдих… видих… осінь
Поводир
amour à sens unique
Монета
cold~warm
<замоїмвікном>
Мій кетувім
- Жовта хустинка -
<обличчянасонці>
anatome of heart
Мемуари страчених кохань
Ми зустрілись поглядами невідомими...
З тобою так смачно ковтати м’ятні жуйки...
Сповідь маніяка
Шіша, чи якось так
Паніхіда по [високій] моді
Іноді буває замало ночі...
Маяковський би плакав… „Споживай українське!”
Байка про спортивні баталії
Конвой під „Алими парусами”
Етюди несподіваного весілля
Легенда про танки
MAYAKOVSKIY “VPERED”
MAYAKOVSKIY “GADI”
MAYAKOVSKIY “PASPORT”
MOUNTАINS COMPANY
THREE KURVAS
10 EPYTETS ABOUT MOSKAL’
60 UAH WITH FLAYER
VIEW POINT
PRIMITIV SCENARIO
PLAN “A”
EVERY MY WORD
AFTER US
MASK
LAST SHOT
DESTROY (РУЙНАЦІЇ)
DESTRUCTIONS (РУЇНИ)
BLOOD ON SNOW
25 кадр – щастя!
Маленька смерть
Згасають іскри в очах патріота...
Метелик
Я занадто близько, щоб говорити...
Віконце для сонця
Жовто-Блакитне Серце

© Copyright: Максим Волохань, 2009

РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію

Гарна робота. Мені сподобалася

Ігор Настенко - 2009/03/17 18:53 »

ЗАУВАЖЕННЯ:  (Додати)

мені сподобалось. оригінально і до певної міри правдиво.
власне і зареєструвався, щоб відписати ;)

Dector Dector - 2009/02/27 20:33 »

ЗАУВАЖЕННЯ:  (Додати)
 

В житті все правдиво лише до певної міри.
Дякую за рецензію)

МаксимВолохань - 2009/02/27 23:42

Увага!
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
Гарні твори
Это он!
Розбите Серце
Зізнання
Ірина Пономарьова
розминулись
Олеся Білоцвіт
Приціл
Аніта Мізеб
Рибка
Оксана Вишневська
Звернення до лікарів
Наталя Гречук
СПАСИБО ВАМ,СТИХИ
Лариса Рындова
Натомість
Маріанна БЕК
СОН
Василь Шляхтич
Далекому
Мирослава Павлюк

про сайт | редколегія | автори | твори | обговорення | додати твір

Copyright 2005 © Всі права застережено
Розробка -