|
|
|
 |
|
|
|
Проникнення
Міра Мальська
|
|
Змінилось все і змінюється досі…
В летючому потоці відчуттів,
В розпущеному вітрами волоссі
Мандрую низками небачених світів.
Не знаю, хто я, де?.. Чому такою
Прозоро-проникаючою є?
Заходять в мене радість із журбою
І болісне відлуння – не моє…
Ловлю твій погляд як ніколи вдало!
В тобі навчилась бути вже давно,
Але сьогодні це інакше. Знала…
Іще до зустрічі я знала – це воно!
І я безсильна, втоплена, прикута.
А ти так само віддана мені.
Це не реально! Так не може бути!
Життя не плине, наче у вісні!
Та від протесту сон лише поглибшав.
Мою твоя міцніше жме рука.
З тобою в серце затікає тиша,
І кров стає солодка і п’янка.
Я не піду уже. Не відступлюся.
Не відпущу затиснену долонь.
У твої очі, мов у дзеркало, дивлюся
І бачу там запалений вогонь.
21.11.2007 р.
21:34
|
|
|
|
|
© Copyright: Міра Мальська, 2009
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
