|
|
|
 |
|
|
|
Світ великий і таємничий
Міра Мальська
|
|
Цей рік така… Геть ірреальна осінь!
Якась глибока, справжня і жива…
Вона кричить, вона благанно просить
Не промовляти стомлені слова.
Своїми теплими, пахучими руками
Тягне у вир непізнаних світів.
Ти геть без думки, ти уже не тямиш,
А висловитись не знаходиш слів.
І все не так. І все уже інакше!
Хитнулось раптом бачення Землі.
Прикутість до матерії все слабше
У цій барвистій вранішній імлі.
Я йду вперед, а хочеться летіти,
Торкаючись жовтавих верховіть!
Чим далі глибше цю красу узріти,
В небесну проникаючи блакить.
І люди йдуть, так само, як і вчора.
Та от мені, вони якість чужі,
Якісь невидимі, не значимі, прозорі,
Чимось на власні схожі муляжі.
Лиш я одна, я на зв’язку зі Світом,
Своїми знаками Він бесіду веде.
Знаходжу їх й не можу не радіти,
Бо одночасно я є тут й ніде!
Я розчиняюсь у Його безмежжі,
Я підкоряюсь подиху небес.
І я за Ним, а Він за мною стежить,
Як оце зараз цей дворовий пес.
Він є у всьому, Він тихенько кличе.
І коли Бачити навчився, то Він твій!
І Він великий, дивний, таємничий…
Бери ж Його й сміливо володій!
****
присв. Любку Дерешу
27.11.2007 р. 21:14
|
|
|
|
|
© Copyright: Міра Мальська, 2009
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
