|
|
|
 |
|
|
|
Він все роздивлявся картини Айвазовського...
Максим Волохань
|
|
* * *
Він все роздивлявся картини
Айвазовського…
І його кров, така ж солона,
як вода в тому морі,
несподівано прокидалась,
як в небі щоночі прокидаються зорі.
Проходячи картину за картиною
він уявляв себе капітаном,
справжнім морським вовком,
уявляв як його корабель сяє
ніби натертий шовком,
як сміливими рухами
без паніки виходить з бурі,
як на своєму фрегаті
на якому пройшов
половину земної кулі
Він заходить в порт
переможцем
як колись Цезар
заходив в Рим,
і щоб слава, гроші, багато жінок,
а ввечері в трактирі напитись в дим!
І щоб пірати його боялись,
а він все одно доганяв їх і бив,
розрізаючи море ніби ножем,
справжній тобі гроза морів!
Щоб прокидатись під звук гармат,
щоб попіл з вівсянкою на сніданок.
Не дозволяючи собі зайвих витрат
до доміка на Мальдівах
добудувати ґанок.
Через десять років цього раю
носити засолену бороду
і пару нагород на брудній шинелі,
які звісно отримав спадково,
хоч і було пару пригод
котрі знайшли його випадково.
І звісно хотів він шрам понад оком,
кулеве поранення десь під боком.
Й серцеву недостатність,
сам не знав навіщо
від тютюну і рому
котрі його і знищать.
І доживати життя сухопутним щуром
не просихаючи, навіть без моря,
він буде допивати свій найкращий ром
думаючи, що заллє ним залишки горя.
09.03.09
© Волохань М.С.
|
|
|
|
|
© Copyright: Максим Волохань, 2009
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
