|
|
|
 |
|
|
|
Есей пам’яті Т.Г Шевченко (проза)
Максим Волохань
|
|
Есей пам’яті Т.Г Шевченко
„Вічний”
„Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці Київської губернії (нині - Черкаська область) у сім'ї кріпаків...
О 12:00 у Національній опері України починаються урочисті збори з нагоди 195-річчя від дня народження Тараса Шевченка. У ході заходу Президент візьме участь у церемонії вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка і подивиться святковий концерт.
Увечері, о 19:00 в Національній філармонії України відбудеться ще один концерт з нагоди річниці з дня народження поета. Очікується, що Президент відвідає і цей концерт...”
09.03.09
За матеріалами «Новинаря»
Мені завжди здавалась дивною традиція святкувати дні народження померлих. Якось вони дико, не знаю чому. Проводити концерти, святкування, читання та ін.. В чому ж сенс, людина вже давно померла, а святкують її день народження? Все одно що посадити опудало померлого за стіл і байки розказувати в домішок до горілки.
Як можна святкувати 195 років Шевченку, коли він помер в 57 років, тобто 138 років тому? Дні народження – це прерогатива живих. Я розумію – покласти квіти біля меморіалу. Я розумію – провести літературні читання в любий день, тільки не в день смерті. Але я не розумію святкування дня народження померлого поета, ще й з концертами, танцями, випивкою та іншими різновидами сучасного модернового мистецтва.
А чому ж у нас в країні постійно назначають святкування різних річниць? Просто Президенту і іншим представникам нашої високоповажної влади треба робити вигляд, що вони щось роблять, а чим не робота сходити на пару концертів на честь загиблого поета, чи ще когось, різниці загалом немає, головне щоб дата красива, наприклад 195 років з дня народження Шевченка. Через п’ять років взагалі 365 днів святкувати будемо, без вихідних і декретів.
Я не маю нічого проти нашого Президента і влади взагалі... та й загалом нічого не маю прости циркового мистецтва. Але займатись самопіаром за рахунок померлих, це пробачте навіть не „Мертві душі”, щось по серйозніше. Гоголю було б з чого писати продовження... особливо якщо скоро відсвяткують його власний день народження.
Щоб вшанувати померлого не варто чекати на день його смерті або народження, це можна зробити в любий день. Тим паче літературні читання або концерти, якщо це дійсно потрібно, а не наказ „зверху”. Тим паче якщо це Тарас Григорович. Хіба важливо, що він народився 195 років тому? Як на мене – ні. Важливо, щоб в звичайний день, Ви, так, саме Ви, взяли наприклад „Катерину”, прочитали і це визвало якісь емоції, відчуття, думки. Тому важливо не те, що Шевченко народився 195 років тому, важливо те, що жива його творчість, і вона вічна, поки ми будемо згадувати про неї не тільки в дні його народження і смерті.
11.03.09
© Волохань М.С.
|
|
|
|
|
© Copyright: Максим Волохань, 2010
|
|
РЕЦЕНЗІЇ
Додати рецензію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стань автором!
Додай свої твори зараз!
Поринь у наш світ!
Просто реєструйся!
|
|
|
|
