|
 |
|
|
|
|
|
|
Ну от і все, ще мить - і твій вагон
Повільно від платформи відірветься,
Знелюдніє заповнений перон,
І тиша в серці спокоєм озветься.
Тобі я усміхнусь і тихо щось шепну,
І на прощання ти махнеш рукою.
Я мовчки розвернусь, додому шлях почну;
Як важко розлучатись із тобою!
Та вірю я, що все буде гаразд,
Що в нас усе життя все попереду,
Я знаю - світ прекрасних мрій для нас,
І разом буть - одвічне наше кредо…
В моїх думках, вві сні і наяву
Завжди зі мною ти, я точно знаю -
Лиш тільки із тобою я живу;
Без тебе - лиш існую, я вмираю…
|
|
|
|
|
|
